У підборіддя вітер свище –
Ледь вистачає руху сил,
Зійшло на полі кладовище,
Довкіл хрести, довкіл світлини,
Чатує спомин вартовий,
Навхрест пов’язані хустини
І тільки во́рон тут живий.
Ось тут лежить солдата слава,
Його забрала світова,
Він за свою поліг державу –
Тепер в уклін йому трава.
А поруч з ним могила внука
І до хреста прикутий стяг,
Його в АТО взяла розлука
В момент народження звитяг.
І той, і той – славетний воїн,
Так кличуть світу про війну –
Яких тобі ще треба воєн,
Щоб ти нарешті все збагнув?
Василь Ковтун. 08.05.2018р.
Немає коментарів:
Дописати коментар